Невпевненість в собі

Ознаки заниженої самооцінки є досить очевидними, і ставляться вони як до внутрішнього стану людини, так і до сценарію її життя.

У таких випадках характерні нав’язливі думки про те, що людині не щастить, що в неї ніколи нічого не виходить, що вона не може, не вміє і не гідна. Він часто згадує свої життєві невдачі, помилки та втрачені шанси. Нерідко виникає почуття жалості до себе, що з’являється у нездатності самостійно будувати власне життя.

Низька самооцінка – це звичка постійно порівнювати себе з оточуючими, залежність від чужої думки, страх того, що люди не приймуть і не зрозуміють тебе. Будь-якому спілкуванню, за рідкісними винятками, супроводжує почуття внутрішньої затисненості, невміння бути відвертим, зайве бажання сподобатися, догодити і надати послугу або демонстративну байдужість і зневагу. Людині не подобається бути самою собою і тому вона схильна надягати маски, які, з одного боку, допомагають їй виглядати більш впевненою в собі, а з іншого – створюють додаткову внутрішню напругу.

Низька самооцінка проявляється і зовні. Це може бути сутулість, недбалість у зачісці та одязі, сумна міміка, скутість у рухах тощо.

Ознаки низької самооцінки – це й невміння будувати близькі відносини, байдуже, йдеться про дружбу чи створення сім’ї. Невпевненість і нелюбов до себе переноситься на оточуючих. Людині здається, що близькі лише користуються її слабкостями і просто зручно бути з нею поруч. Він підсвідомо вважає, що його просто нема за що любити, а тому не може повірити у щирі почуття друзів чи партнера.