Страхи та тривоги

Важко встановити кордон між фізіологічним та патологічним страхом. Про патологію можна говорити тоді, коли страх стає постійним і так сильно опановує наші емоції, що заважає повсякденному життю. Як правило, фобії не мають певної причини і не відносяться до якоїсь конкретної ситуації.

У якийсь момент людина починає відчувати занепокоєння, з’являється відчуття, що йому щось загрожує, але не може визначити, що саме. Людина боїться за себе, за сім’ю, за батьківщину, інколи ж за весь світ. Відомий випадок, коли пацієнт панічно боявся за долю світової культури у разі атомної війни, він не міг винести лише думки, що все надбання людства може назавжди зникнути.

Цікаво зауважити, що зовсім не хвилювала його ні власна доля, ні доля своєї сім’ї у разі війни. Цей вид фобії, досить поширений на Заході, у нас зустрічається рідше, можливо, тому, що ми маємо чимало інших проблем і турбот, здатних викликати почуття патологічного страху.

Фобія є постійним супутником будь-якого неврозу, але може бути одним із проявів психозу. Крім того, фобія часто є складовою депресії, може відзначатися у хворих на шизофренію, а також при органічних ураженнях центральної нервової системи. Фобії супроводжують багато соматичних захворювань, особливо пов’язаних із системою кровообігу. Іноді фобії мають постійний або майже постійний характер, можуть раптово виникати і раптово зникати.

Фобії можуть бути дуже різноманітними. Часто вони пов’язані з нав’язливими станами, наприклад страх відкритих просторів. Якщо люди, які, не маючи інших порушень поведінки, психічно бояться переходити вулиці та роблять це лише у присутності іншої людини або користуються тунелем. Існують страх висоти, темряви, замкнутого простору (така людина не може, наприклад, залишитися одна в закритій кімнаті). З фобіями нерозривно пов’язані зниження настрою та занепад сил.